Прийнятий законодавцями документ посилив державний адміністративний тиск на бізнес, створив корупційні ризики та вже зараз проявляє недоліки, які можуть призвести до монополізації ринку, особливо у сфері міжнародних поштових відправлень.
Про це 24 Каналу розказали в компанії “Нова пошта”. Оператор експрес-доставки вже звернувся з відповідними пропозиціями та зауваженнями до профільного парламентського комітету, аби закликати депутатів до роботи над удосконаленням документа, який регулює діяльність галузі.
Закон передбачає право та можливість здійснювати міжнародний поштовий обмін у місцях міжнародного поштового обміну призначеним операторам поштового зв’язку, операторам поштового зв’язку, які на день набрання чинності закону мають код оператора у Всесвітньому поштовому союзі (ВПС), та операторам поштового зв’язку, які отримають код оператора у ВПС після набрання чинності цим законом.
“Нова пошта”, виконуючи вимоги закону, звернулась до Всесвітнього поштового союзу з проханням надати компанії відповідний код. Але отримала офіційну відповідь, що з 2007 року Всесвітнім поштовим союзом не видаються такі коди поштовим операторам, що не мають статусу призначеного оператора. Відповідно, Всесвітній поштовий союз не в змозі призначити код компанії “Нова пошта”. Це означає, що закон закрив доступ для роботи на міжнародному ринку та іншим незалежним українським операторам – законодавче регулювання створило бар’єр для розвитку в Україні конкурентного ринку міжнародних поштових відправлень. Відтак, український ринок міжнародних відправлень буде поділений між двома операторами, які мають спеціальний код ВПС — державною Укрпоштою і приватною службою Міст Експрес.
Хоча в самому ЄС наявність такого коду зовсім необов’язкова. Це визначив Суд Євросоюзу: він своїм рішенням ще у 2007 році відкинув монополізацію надання таких кодів окремим операторам на території держав-членів Євросоюзу за умови існування розвиненого конкурентного середовища, яке забезпечує сталість надання поштових послуг. Відтак, положення українського закону про поштовий зв’язок суперечать практиці ЄС. А депутати “загнали” українців в монопольну пастку – люди просто не матимуть вибору. Адже без змін до закону, які привели б його у відповідність з європейською регуляторною практикою, доступ на ринок всім іншим операторам просто закритий — він стане монополізованим.
“Вищезазначені обставини повною мірою свідчать про фактичну та практичну недієвість механізму реалізації закладеної у Закон України “Про поштовий зв’язок” ідеї про необхідність запобігання проявам монополізації на ринку послуг поштового зв’язку у сфері здійснення міжнародного поштового обміну. Враховуючи наведене, просимо ініціювати розробку та втілення термінових змін до Закону України “Про поштовий зв’язок”, які б дозволяли операторам поштового зв’язку брати участь у міжнародному поштовому обміні на умовах вільної конкуренції із чітко встановленими правилами та вимогами”.
Здійснення міжнародного співробітництва у сфері надання послуг поштового зв’язку має відбуватись на вільних прозорих та однакових для всіх учасників умовах, – вказує “Нова пошта” в офіційному зверненні до керівника парламентського Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрія Кісєля, який відповідає за розробку законодавчої бази для регулювання поштової галузі.
Окрім цього серйозного недоліку прийнятий депутатами закон має й інші вади. А також суперечить європейській регуляторній практиці та галузевим нормативам. Рано чи пізно депутатам доведеться переписувати закон – Україні слід гармонізувати своє законодавство з європейським на шляху до ЄС.
Ще на стадії роботи у парламенті над законопроєктом, який з грудня 2022 року вже регулює поштову діяльність в Україні, до нього висловлювались інші серйозні зауваження. Але депутати їх проігнорували.