Китайська суднобудівна компанія «Jiangnan Shipyard» представила в Цзяннані концепцію плавучого «порту майбутнього». На думку фахівців, запропонована ідея є доволі нестандартною та може суттєво змінити уявлення про сучасну морську логістику.
Йдеться про плавучий логістичний центр, що працюватиме на атомній енергії та поєднуватиме функції контейнерного термінала, електростанції й заводу з виробництва «зеленого» палива. Передбачається, що такий порт зможе функціонувати далеко від узбережжя — у відкритому морі.
За словами авторів проєкту, під час його розробки особливу увагу приділили декарбонізації морської галузі. Водночас вони наголошують, що чинні нормативні вимоги значно відстають від технологічних можливостей сучасної інженерії.
Понад століття порти будувалися виключно вздовж берегової лінії, що нерозривно пов’язувало їх із містами, місцевою робочою силою та державним регулюванням. Навіть найсучасніші автоматизовані термінали працюють саме за таким принципом. Натомість концепція Jiangnan Shipyard пропонує радикально інший підхід — створення модульного плавучого вузла, який можна розміщувати в районах, де перетинаються глибоководні судноплавні маршрути та високий попит на перевалку вантажів. Фактично йдеться про перенесення портової інфраструктури безпосередньо в море.
Поєднання виробництва електроенергії, «зеленого» палива та обробки вантажів на одній платформі дозволить скоротити енергетичні втрати, усунути потребу транспортувати екологічне паливо із суші та забезпечувати судна чистою енергією безпосередньо в місцях їхнього перебування. Такий підхід може стати одним із варіантів вирішення складного завдання: як збільшувати обсяги морських перевезень і водночас зменшувати їхній вплив на довкілля.
Ще однією потенційною перевагою плавучого порту є відсутність черг із суден, які традиційно очікують дозволу на захід до порту. Крім того, відпадає необхідність виконувати складні маневри великих суден під час входу до портової акваторії та виходу з неї, що зазвичай займає багато часу й потребує руху на мінімальній швидкості.
Автори концепції також зазначають, що безпосередній зв’язок із береговою інфраструктурою потрібен далеко не завжди. Значна частина контейнерних вантажів перевантажується з одного судна на інше без необхідності доставки на берег. Якщо ж виникне потреба транспортувати вантажі між плавучим портом і сушею, для цього можна використовувати невеликі фідерні судна.